Ви є тут

Інструкції по забору матеріалу

Перелік клінічних взірців, що є матеріалом для ПЛР-діагностики інфекцій
В КДЛ Діагностичного центру ТОВ “ДІАМЕБ»

 


 

ПРАВИЛА ЗАБОРУ КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ З УРОГЕНІТАЛЬНОГО  ТРАКТУ ЖІНОК
(урогенітальний зішкіб)

1. Підготовка  до здачі урогенітального матеріалу для ПЛР-діагностики  включає кілька наступних правил:• протягом 3 діб утриматись від застосування місцевих препаратів і процедур;• протягом 2 – 3 годин утримуватись від сечовипускання.
Бажано:
• протягом 3 діб утримуватися від незахищеного статевого життя, прийому алкоголю;
• обстежитися до або не раніше 14 діб після закінчення курсу антибактеріальної, антигрибкової терапії, якщо інше не рекомендовано лікарем.
2. Для діагностики інфекцій сечостатевої системи використовують різний клінічний матеріал –  зішкріб або мазок зі слизових оболонок, сечу, секрет передміхурової залози, сперму тощо. Вибір матеріалу залежить від діагностичної мети і статі: •  Вірус простого герпесу 1/2 типу (HSV ½): зішкріб з цервікального каналу, уретри, ерозивно-вирозкових елементів, сеча,  біоптат легень, мазок з ротоглотки, слина, спинно-мозкова рідина.
•  Цитомегаловірус (CMV) : зішкріб з цервікального каналу, уретри, ерозивно-виразкових елементів, сеча,  біоптат легень і ШКТ, харкотиння, виділення з кон’юнктиви, слина, спино-мозкова рідина.
•  Neisseria gonorrhoeae; Clamydia trachomatis; Trichomonas vaginalis; Mycoplasma genitalium, hominis; Ureaplasma spp.: зішкріб з цервікального каналу, уретри, вагінальні виділення, виділення з кон’юнктиви, синовіальна рідина.
•  Gardnerella vaginalis: вагінальні виділення.
•  Candida sp.: вагінальні виділення, мазок з ротоглотки, харкотиння.
•  Toxoplasma gondii: аутопсійний матеріал; спинномозкова, плевральна рідина; біоптати печінки, лімфатичного вузла, легень.
•  Вірус папіломи людини (Human papilloma virus (HPV)): зішкріб з цервікального каналу.
3. Зішкріб береться спеціальним одноразовим урогенітальним зондом (універсальним) в пробірку типу Еппендорф (1,5 – 2,0 мл) з транспортним середовищем.
Матеріал зберігається: при кімнатній температурі (18–25 °С) — протягом 28 діб; при t 2–8 °С — протягом 3 місяців; при t (-20 °)  — довготривало.
4. Процедура: Доступ до цервикального каналу забезпечують за допомогою одноразового або багаторазового стерильного гінекологічного дзеркала. Видаляють слиз і виділення  піхви з поверхні шийки матки стерильним марлевим тампоном, вводять робочу частину зонда в цервікальний канал та здійснюють два-три повні повертання за годинниковою стрілкою. Виймають зонд та, не торкаючись внутрішньої поверхні пробірки,  поміщають його робочу частину, що містить забраний матеріал, в пробірку з транспортним середовищем і, коли зонд досягне дна пробірки, додатковим зусиллям згинають тонку частину зонда, зануривши в пробірку його розширену частину до насічки, в області якої обламують неробочу частину, залишаючи зонд в пробірці.
Матеріал з піхви беруть в достатній кількості, допускається помірна присутність домішок у вигляді слизу і крові. Робочою частиною зонда обертальним рухом проводять по поверхні бічних стінок піхви, максимально повно збираючи клінічний матеріал.
5. Важливо пам`ятати, для дослідження на ВПЛ (вірус папіломи людини) необхідна достатня кількість епітеліальних клітин, оскільки вірус є внутрішньоклітинним агентом. Помірна присутність домішок у вигляді цервікального слизу і крові допускається.
6. Є неприйнятним використання багаторазових ножиць для обрізання робочої частини зонда – це може привести до перехресної контамінації клінічним матеріалом і, як наслідок, отримання помилково-позитивних результатів.
7. Пробірку щільно закривають кришкою, не торкаючись її внутрішньої поверхні та не допускаючи зазору її внутрішньої частини,  маркірують, упаковують, оформляють належним чином направлення та доставляють в лабораторію. 

ПРАВИЛА ЗАБОРУ КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ З УРОГЕНІТАЛЬНОГО  ТРАКТУ ЧОЛОВІКІВ
(урогенітальний зішкіб)

 1. Підготовка  до здачі урогенітального матеріалу для ПЛР-діагностики  включає кілька наступних правил:
• протягом доби утриматись від застосування місцевих препаратів і процедур;
• протягом 2 – 3 годин утримуватись від сечовипускання.
Бажано:
• протягом 3 діб утримуватися від незахищеного статевого життя, прийому алкоголю;
• обстежитися до або не раніше 14 діб після закінчення курсу антибактеріальної, анти- грибкової терапії, якщо інше не рекомендовано лікарем.
 2. Для діагностики інфекцій сечостатевої системи використовують різний клінічний матеріал –  зішкріб або мазок зі слизових оболонок, сечу, секрет передміхурової залози, сперму тощо. Вибір матеріалу залежить від діагностичної мети і статі.
           Для чоловіків:
•  Neisseria gonorrhoeae; Clamydia trachomatis; Trichomonas vaginalis; Mycoplasma genitalium; Ureaplasma spp.: зішкріб з уретри та крайньої плоті головки статевого органу, секрет передміхурової залози.
•  Treponema pallidum, HSV II типу: зішкріб ерозивно-виразкових елементів.
•  Вірус папіломи людини (Human papilloma virus (HPV)) низького онкогенного ризику: зішкріб епітелію з новоутворень головки статевого органу.
3. Зішкріб береться спеціальним одноразовим урогенітальним зондом (універсальним) в пробірку типу Еппендорф (1,5 – 2,0 мл) з транспортним середовищем.
Матеріал зберігаєтьсяпри кімнатній температурі (18–25 °С) — протягом 28 діб; при t 2–8 °С — протягом 3 місяців; при t (-20 °)  — довготривало.
4. Процедура:
 Перед взяттям мазка з уретри обробляють головку статевого члену в області зовнішнього отвору уретри тампоном, змоченим стерильним фізіологічним розчином. Проводять масаж уретри. При наявності вільно стікаючих виділень з уретри видаляють їх сухим тампоном. Вводять зонд в уретру на глибину 1-2 см.  Кількома обертальними рухами роблять зішкріб епітеліальних клітин і переносять зонд в пробірку з транспортним середовищем, обламують і залишають.
 Перед отриманням секрету простати головку статевого члену обробляють стерильним ватним тампоном. Секрет простати забирають після попереднього масажу простати через пряму кишку. Лікар проводить масаж з натисканням кількома енергійними рухами від основи до верхівки. Після закінчення масажу передміхурової залози її секрет в кількості 0,5-1 мл збирають в одноразову стерильну суху пластикову пробірку об'ємом 2 мл або стерильний сухий контейнер об'ємом 50-60 мл.
5. Важливо пам`ятати, для дослідження на ВПЛ (вірус папіломи людини) необхідна достатня кількість епітеліальних клітин, оскільки вірус є внутрішньоклітинним агентом. Неприйнятним є використання багаторазових ножиць для обрізання робочої частини зонда – це може привести до перехресної контамінації клінічним матеріалом і, як наслідок, отримання помилково-позитивних результатів.
6. Пробірку щільно закривають кришкою, не торкаючись її внутрішньої поверхні, та не допускаючи зазору її внутрішньої частини,  маркірують, упаковують, оформляють належним чином направлення та доставляють в лабораторію.

Правила розроблено завідуючим клініко-діагностичної лабораторії ТОВ «ДІАМЕБ».