Лабораторна діагностика з лікувальною/профілактичною метою інфаркта міокарду (ІМ) та інші серцево-судинні маркери

Профілактика ІМ– це:

I.  Дослідження системи гемостазу.  

 Базові параметри коагулограми:
1. Фібриноген (норма 2,0 – 5,0 г/л), у вагітних його рівень зростає і досягає наприкінці ІІІ триместру 6,0 г/л. Плазма крові без фібриногену має назву сироватка крові. Підвищується в крові при  інфаркті міокарда, знижується при ДВЗ-синдромі.
2. Протромбіновий час – показує зовнішній шлях згортання, в нормі 11 – 14 сек.,  Збільшення свід­чить про схильність до гіпокоагуляції , зменшення  – до гіперкоагуляції .Виражається як протромбіновий індекс (ПТІ, норма 93-107%) і  МНО (міжнародне нормалізоване відношення).

Таблиця. Рівень антикоагулянтів, рекомендовані рівні, в INR
 

3. Активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) скринінговий тест оцінки активності деяких факторів коагуляції, а також ефективності терапії гепарином, в нормі 24 – 36 сек.
4. Тромбіновий час характеризує кінцевий етап процесу згортання – перетворення фібриногену в фібрин, в нормі він 8 – 14 сек.
Додаткові параметри гемостазіограми:
• Д-Димер. Його фрагменти утворюється в результаті руйнування згустку крові, норма до 0,5 мкг/мл.
 

II. Дослідження ліпідів з метою профілактики ризику атеросклерозу. В лабораторії  ДІАМЕБ це:

• Холестерин загальний являє собою жироподібну речовину, що входить до складу клітинних оболонок. Його рівень вище норми (більше 5,0 ммоль/л) – основний показник ризику розвитку атеросклерозу.
• Ліпопротеїни високої (ЛПВЩ, α-ліпопротеїни) і низької (ЛПНЩ, β-ліпопротеїни) щільності. ЛПВЩ  є антиатерогенними, в нормі  1,04 – 1,55 ммоль/л. ЛПНЩ здатні транспортувати холестерин у клітини, тому є найбільш атерогенними, їх рівень в нормі менше 2,59 ммоль/л.
• Аполіпопротеїн А1 (АПО-А1) – білок плазми крові, що входить в склад ліпопротеїдів високої щільності, є показником ризику виникнення серцево-судинних захворювань, в нормі жін.: 107,0 – 205,0 мг/дл; чол.: 107,0 – 177,0 мг/дл.
 • Аполіпопротеїн В (АПО-В) – носій «поганого холестерину», що викликає накопичення холестерину в стінках кровоносних судин. Накопичення АПО-В в крові призводить до розвитку атеросклерозу. Концентрація АПО-В в крові є навіть більш достовірним індикатором ризику атеросклерозу, ніж загальний холестерин або холестерин ЛПНЩ. Норма: жін.: 52,0 – 129,0 мг/дл; чол.: 60,0 – 138,0 мг/дл.
• Тригліцериди – це вид жирів, які забезпечують нас енергією. Знати оптимальні рівні тригліцеридів дуже важливо, оскільки підвищений рівень, може створити ризик серцевого нападу або інсульту, їх норма до 1,7 ммоль/л.
• Коефіцієнті атерогенності – основний показник, по якому можна робити висновки про порушення і визначати прогноз, він повинен не перевищувати 3,0.

Нове в лабораторній медицині:
• Гомоцистеїн - сірковмісна амінокислота плазми крові. При високому рівні гомоцистеїну збільшується ризик серцево-судинних захворювань, інсульту, хвороби Альцгеймера і остеопорозу. Виступає маркером гомоцистеїнурії - рідкісної спадкової хвороби, результатом її розвитку є ранні серцево-судинні захворювання.
• NT-proBNP або мозковий натрійуретичний пептид – це гормон, який продукується в передсердях і шлуночках серця у відповідь на підвищення розтягненості кардіоміоцитів і збільшення тиску в камерах серця, визначається в сироватці крові.
       

Діагностика інфаркту міокарда:

Міоглобін - залізовмісний білок м'язевих клітин, підвищення рівня в крові спостерігається вже через 2-3 години після появи болю при ІМ  і зберігається до 2-ї доби. Рівень міоглобіну підвищується найпершим з усіх маркерів ІМ, концентрація його в крові може зростати в 4-10 разів і більше.
 • Креатинінфосфокіназа - фермент, що відіграє важливу роль в енергетичному обміні м`язевої, нервової   та інших тканин; зокрема її субодиниця МВ-фракція, яка міститься в великій кількості в серцевому м`язі і виступає маркером ІМ, виявляючи максимальну активність через 20 годин після появи перших симптомів і зменшується до норми через 40 – 50 годин від їх появи. Норма КФК-МВ до 24,0 Од/л.
 • Фермент лактатдегідрогеназа (ЛДГ) бере участь у кінцевих етапах перетворення глюкози   і являється одним з основних ферментативних тестів в лабораторній діагностиці ІМ на пізньому терміні, так як зростає в проміжку 8 – 12 годин від початку больового приступу, досягає максимуму через 24 – 48 годин,залишаючись підвищеною на протязі 7 і більше днів. Її підвищення спостерігається зазвичай в 3 – 4 рази від верхньої межі референтних значень, але може бути і 10-кратним. Рівень ЛДГ може бути помірно збільшений при  міокардитах та серцевій недостатності з застійними явищами у печінці. Норма в нашій лабораторії становить 225,0 - 450,0 Од/л.
 • 1-й ізофермент ЛДГ (ЛДГ-1, α-гідроксібутіратдегідрогеназа (ГБДГ)). Підвищення ГБДГ- α на протязі перших трьох діб після появи болю дозволяє з більшою ймовірністю діагностувати ІМ. Через 46 – 20 годин після больового приступу, коли загальна активність ЛДГ ще не виходить за межі референтних значень спостерігається ріст ГБДГ- α, також її активність може лишатись збільшеною після того, як сумарна активність ЛДГ вже вертається до норми. Норма < 182,0 Од/л.
• Також у типових випадках гострого ІМ активність сивороткової АсАТ стає вище нормального рівня через 6 - 12 г після появи клінічних ознак, досягає максимуму (8 - 10 разів вище норми) через 18 - 36 годин і повертається до вихідного рівня до 3 - 4 дня захворювання
•  Тропоніну І є найбільш специфічним та надійним, ніж традиційні серцеві ферменти, зокрема КФК або МВ-КФК. У пацієнтів з ІМ початкове збільшення концентрації тропонінів у периферичній крові спостерігають через 3-4 год, його рівень зберігається до 6 діб.

Скринінговий тест «Гострий ІМ» в прейскуранті лабораторії «ДІАМЕБ» включає показники : тропонін І, міоглобін і КФК-МВ – надзвичайно ефективне лабораторне дослідження при виникненні підозри на інфаркт міокарда.