Як не дивно даний вірус Епштейна-Барр було відкрито ще у далекому 1884 році. Назву хвороба отримала від імен вчених, які займались дослідженнями - Майкла Ентоні Епштейна і його помічниці Івонни Барр. Проте ще по сьогоднішній день хвороба не є повністю вивченою. Людям властиво боятись того, що їм не відомо.
Передача вірусу можлива зі слиною, тому інколи можна почути назву «хвороба поцілунків». Сам вірус належить до герпес-вірусів і може пожиттєво зберігатись в організмі хворого.
Найчастіше зараження відбувається у дитячому та підлітковому віці від хворої людини. Вірус є менш контагіозним як грип чи вітрянка і зараження можливе лише при використанні спільних предметів гігієни, білизни і, як вже згадувалось, при поцілунках.
Після проникнення в організм вірус накопичується у лімфатичних вузлах і у перші у хворого з’являються симптоми ГРВІ. Вчені доводять, що вірус може також знаходитись у печінці, селезінці, статевих залозах і т.п. Саме тому у деяких хворих збільшуються печінка та селезінка.
Лікування проводиться в інфекційному стаціонарі та під спостереженням вузькопрофільних спеціалістів (ЛОРа, гематолога), оскільки під загрозою різні органи та системи.
Обов’язково вести постійний лабораторний контроль перебігу захворювання та не покладатись на самолікування.
Якщо відбулось зараження, то в жодному разі не можна нехтувати діагностикою та лікуванням. Адже є три шляхи розвитку хвороби: виздоровлення, безсимптомне носійство (коли ви все ж є джерелом зараження для рідних та близьких), а також розвиток хронічної EBV-інфекції, що буде супроводжуватись постійною симптоматикою.
Бережіть себе і пам’ятайте: Не потрібно боятись захворювань, їх потрібно виявляти та лікувати!
Категорія:
- Пацієнту